Корисні статті та матеріали

"Погано вчитимешся – у двірники підеш": як говорити про професії з дитиною, і як не треба

Стосунки Батькам
Все частіше можна побачити, як батьки вже з перших шкільних років переймаються, яку професію обере їх дитина. Чи буде цей вибір "правильним", чи принесе цей фах достатньо грошей та задоволення. А головне – чи потрібно підштовхувати дитину і як це зробити. 

Про це з нами поговорили експертки:

Як допомогти дитині зробити професійний вибір, та чи потрібно допомагати


На думку сімейного та дитячого психолога Ольги Колеснікової-Чмель, абсолютно нормально бажати дитині найкращого. Проте варто правильно розставляти акценти та формулювати свої батьківські задачі. Ось кілька моментів, які варто враховувати: 

🩰  Допоможіть дитині розкритися
"Батьки повинні з малих літ допомагати дитині розкриватися. Це можливо тільки за умови безумовного прийняття: коли батьки приймають дитину – її таланти, схильності та обдарування та, навіть, слабкі сторони, – зазначає психологиня.  
Тут взагалі йдеться не про професійний вибір, а про глибші поняття – побудову з дитиною довірливих стосунків, аби зрештою вона сама зробила цей вибір".

🩰  Створіть середовище для розвитку
Ольга Колеснікова-Чмель переконана, що дорослі мають "дотримуватись правила послідовності: спочатку безпека, потім гра, а вже потім  розвиток". 
"Перебуваючи у безпеці та відчуваючи підтримку батьків і педагогів, дитина зможе проявити всі свої таланти (які, вона звісно, має!), – пояснює експертка
У цьому безпечному ігровому середовищі дитина вчитиметься отримувати задоволення від власних успіхів, приймати поразки та наслідки власних дій".

У свою чергу, нейропсихологиня Марини Вєжис, звертає увагу на те, що віковою особливістю молодших школярів є саме бажання розібратися в устрої світу: "Їх цікавлять "великі" об'єкти: материки, динозаври, вікінги, льодовикові періоди, сонячна система. 
Саме цей інтерес і потрібно розвивати і вчитися розбиратися й цікавитися. Це забезпечить хороший заділ пізнавальному інтересу".

🩰  Допоможіть дітям з концентрацією та емоціями
На думку психологині, батьки разом з іншими важливими дорослими – педагогами, тренерами тощо – повинні перебрати на себе частину функцій контролю та регулювання поведінки дитини.
"В 1-4 класах дитині ще важко повною мірою контролювати власні емоції, посидючість, увагу. Відділи мозку, які за це відповідають ще не сформувалися, – пояснює експертка
А отже в цьому мають допомагати дорослі. Робити це потрібно м'яко, збалансовано і на власному прикладі, щоб не відбити у дитини бажання вчитися та пізнавати нове через надмірний тиск та обмеження".

🩰  Підтримуйте дитячі мрії
Ще одне важливе завдання дорослих – підтримувати дитячі мрії та навчити їх реалізовувати, підкреслює психологиня. 
"Якщо дитина сьогодні хоче бути пожежником, не варто її одразу відмовляти через небезпеку або особисті переконання, – радить психологиня. Підтримайте цікавість дитини. Розкажіть, яка саме ця професія. Якими вміннями володіють пожежники та які навички мають розвивати найбільше. Запропонуйте тренуватися, вчитися тощо.  Не варто залякувати: "Це не для тебе!". Дитина ще може сотню разів передумати, але кожного разу знатиме, що може поділитися з батьками і отримати підтримку".


Як разом з дитиною говорити про професії,

а не нав'язувати свою думку

В 1-4 класах дитина ще не обирає професію, а приміряє на себе різні варіанти. І тут головне не нав'язувати – свої. 

Ольга Колеснікова-Чмель пригадує зі своєї терапевтичної практики багато випадків, коли 40-річні клієнти плакали на консультаціях через поведінку батьків: "Вони часто згадують, як, на приклад, у дитинстві просили батьків відвести на музику, а батьки змушували ходити на танці. Так, за рахунок дітей батьки втілювали власні бажання і мрії. Така поведінка руйнує контакт дитини з батьками та змушує втрачати зв'язок зі своєю унікальністю. Часто нав'язування може бути несвідомим. Адже окрім своїх дітей у кожного дорослого є ще власна внутрішня дитина зі своїми мріями та бажаннями. І тут головне не переплутати, кого чує дорослий та чиї бажання хоче здійснити. Просто запитайте себе: "Хто хоче цим займатися насправді?". Якщо відповідь буде "Та це ж я колись хотіла співати/Та це ж я у дитинстві бажав вивчати карате", ну то записуйте себе у гурток співу/карате".
Ваші особисті дитячі мрії мають здійснюватися у вас, а не у ваших дітей. 

Також психологиня радить навчитися чути свою внутрішню дитину та сприймати свою особистість, адже це допомагає зрозуміти та вибудовувати контакт з власними дітьми.

Продовжує цю думку Марина Вєжис:
"Батькам варто навчити дитину розуміти себе, свої сильні та слабкі сторони, потреби, можливості та зони найближчого розвитку. Навчити дитину думати про себе та розуміти себе. Тому завдання батьків полягає у тому, щоб відкласти власні переживання, досвід та страхи за майбутнє вбік. Варто бути поруч з дитиною, допомагаючи їй краще зрозуміти себе".

Топ фраз,

які не варто говорити дитині щодо професій

В жодному разі не можна казати "У тебе нічого не вийде". А тим паче не можна залякувати представниками різних професій, мовляв: 
✖️  "Не будеш слухатись, тебе забере поліцейський".
✖️  "Будеш так верещати, приїде лікар і зробить тобі укол".
Такі фразі стигматизують уявлення дитини про ці професії. 
Також не повинно бути жодних ярликів та зневаги щодо будь-яких професій:
✖️  "Будеш сміттярем".
✖️  "Обереш цю професію – завжди буде бідним".

Як реагувати,

якщо батькам не подобається вибір дитини

Якщо батькам не подобається вибір дитини, вони можуть озвучити об’єктивні плюси та мінуси (якщо є запит від дитини) та власні переживання. 
Батьки відповідальні за власні емоції і ніяк не можуть вирішувати за дитину, ким їй бути. Вибір дитини – це її досвід і батьки можуть тільки підтримати і дати зворотній зв’язок. Знову ж таки, якщо дитина його попросить.
Дитині дуже важливо робити власний вибір і отримувати наслідки. Право на помилку має кожен. Тож вчіться любити навіть тоді, коли вам не подобається вибір дитини. 

Щоб дитина завжди знала і відчувала:
❤️  Батьки на моєму боці!
❤️  Я можу! Я впораюсь!
❤️  А якщо не вийде, я спробую ще раз!

Анастасія Пасічна, журналістка проєкту "Дружня школа" 
Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Оригінал статті: https://life.pravda.com.ua/society/2020/11/6/242891/